Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить.
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує.
Карувати, -ру́ю, -єш, гл. Значеніе неясно. 37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. Cм. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі.
Крам, -му, м. 1) Товаръ. На готовий крам найдеться пан. 2) Родъ дѣтской игры.
Приключка, -ки, ж. 1) Приключеніе. Не вспіло одно гаразд забутися, — друга приключка приключилася. Така йому приключка була. 2) Предлогъ. Лихо приключки шукає. Приключки шукають.... пошарпать панство. Він давно шукає на мене приключки, щоб попобить. Я таки знайшов приключку, щоб до його зайти.
Присипаник, -ка, м. Родъ лепешки, присыпанной творогомъ.
Рубльовик, -ка, м. Рублевая монета. Купи мені, моя мати, за три копи голку.... а за того рубльовика мальовані пяльця.
Тичок, -чка, м. Толчекъ подъ бокъ.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.
