Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простолюдець

Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЛЮДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЛЮДЕЦЬ"
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Долічи́ти, -ся. Cм. долічувати, -ся.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Обриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обірватися, -рвуся, -вешся, гл. Розмова все обривалася. Левиц. Пов. 314.
Підгребти Cм. підгрібати.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Пририхтовувати, -вую, -єш, сов. в. пририхтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Гн. І. 181. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати. Гн. І. 119.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Січень, -чня, м. Январь.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОЛЮДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.