Гадючник, -ка, м.
1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав.
2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L.
3) Низенькая землянка. Викопав якийсь гадючник у землі.
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. б) Cirsium canum.
Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована.
Заруча́ння, -ня, с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається».
Злісливо нар. Зло, сердито.
Пелех, -ха, м.
1) Клокъ волосъ, шерсти.
2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив.
Притикач, -ча, м. = притика 1.
Пустиня, -ні, ж.
1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір.
2) Пустякъ. За пустиню сваряться.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити!
Учення, -ня, с.
1) Ученіе.
2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок.
