Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця!
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг.
Посипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Посыпаться. Чорт як свиснув, то аж листя посипалось.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чики-чики два ножики зарізали рака.
