Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині!
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. Болѣе употр. во мн.: жорна. Добрі жорна все перемелють. Мав жорна, що руками хліб мелють. Части жорен: ла́би — ножки (4) поддерживающія колоду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідник — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кросна; сквозь отверстіе перекладины проходить погонач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ корито. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное веретено, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прого́рниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кросна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ горло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жолобом.Cм. еще млин ручний. Ум. Жоренця.
Завойовни́чий, -а, -е. Завоевательный. 105.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже.
Заклі́пати, -паю, -єш, гл. Замигать. Бубна тільки очима закліпав і нічого не сказав.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами.
