Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуговиця

Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГОВИЦЯ"
Бісурман, -на, м. и пр. = бусурман и пр. Буде ж слава козаченькам, бісурманам — горе.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть. Конст. у.
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає. Волч. у.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя. МУЕ. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.