Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустеля

Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТЕЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТЕЛЯ"
Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Зашушу́кати, -каю, -єш, гл. Зашептать.
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть. КС. 1883. XI. 503.
Невдача, -чі, ж. Неудача.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Чепельгати, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТЕЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.