Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревучий

Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Шевч. 614. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий. Шевч. 666.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВУЧИЙ"
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2), мн.вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить. Харьк. г.
За́мисл, -лу, м. Намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл. Ном. № 5835.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Підшальовувати, -вую, -єш, сов. в. підшалювати, -люю, -єш, гл. = підшильовувати, підшилювати.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется. Желех.
Просушувати, -шую, -єш, сов. в. просуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Просушивать, просушить.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Терплячий, -а, -е. Терпѣливый. терпля́чий свят-ве́чір. Навечеріе Богоявленія, 5 янв. = голодна кутя. ХС. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.