Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревти

Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВТИ"
Віщовий, -а, -е. Вѣстовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає. Котл. Ен. IV. 62.
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний — нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Козухна, -ни, ж. = коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися. Чуб. III. 266.
Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий. К. Псал. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.