Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Засандри́чити, -чу, -чиш, гл. Всадить, всунуть, воткнуть. Так засандричив коляку в землю, що й чортяка не витягне.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!..
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
