Альбо́, сз. Или, либо. Либонь моїх братіків на світі немає: альбо їх порубано, альбо їх постреляно.
Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст.
Многомо́вний, -а, -е. Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям.
Мохна́вці, -вець, ж. мн. = мохнатиці = рукавиці въ загадкѣ: Мац-мац по лавці, найшов мохнавці. Cм. мохнатиця.
Нестися, несуся, -се́шся, гл.
1) Нестись, быстро двигаться.
2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться.
3) високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Подоляк, -ка, м. = подолянин.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.
