Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесло

Ремесло, -ла, с. 1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ном. № 10125. 2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСЛО"
Борінник, -ка, м. Работникъ при боронѣ. Н. Вол. у.
Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув. Мир. ХРВ. 263.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими. К. ХП. 102.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Тереновий, -а, -е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка. Шейк.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.