А́вторство, -ва, с. Авторство.
Бубон, -бна, м. Бубенъ. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Голий як бубон. Що дня божого діточки її як бубон збиті. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати.
Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Поскупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Поскупиться. Наділив Бог і розумом, і голосом, і вродою, та на талан поскупився. Не поскупись наняти биржу.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Вчепився як рак. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась.
2) Насѣк. = раглик.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Ум. рачок.
Спорськати, -каю, -єш, гл.
1) Обрызгать, окропить.
2) — різками. Выпороть.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Пошли вам, Боже.... всячину. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. (одм.). Ум. усячинка.