Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Посіяти, -сію, -єш, гл.
1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес.
2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Не скигли, бо ти всіх побудиш.
