Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлючений

Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮЧЕНИЙ"
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода. Вас. 187.
Напри́ндити, -джу, -диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Наткати Cм. і. натикати.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата. Н. Вол. у.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти. Вх. Лем. 473.
Утіканка, -ки, ж. = утік. Утіканка не славна, але дуже пожиточна. Чуб. І. 278.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.