Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Бондарюга, -ги, м. Ув. отъ бондарь.
Галеня, -няти, с. Галченокъ. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ».
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем.
