Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука.
Зрекатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Підсушити Cм. підсушувати.
Ростоптуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ростоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Объ обуви: растаптываться, растоптаться. Старі (чоботи) он уже ростопталися.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.
