Відбігти Cм. відбігати.
Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись.
Мере́ндати и мерендзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Незважати, -жа́ю, -єш, гл. = зневажати.
Омаль нар. Обмаль.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав.
Хвицонути, -ну, -неш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скільки раз.