Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роз'язувати

Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЯЗУВАТИ"
Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.