Баранок, -нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula.  Cм. баранець 4.                        
                        
                                                
                          Безумірно	нар. Чрезмѣрно.                         
                        
                                                
                          
	За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди.  Ходив я на засіди на котки.  Пішов на засідки на вовків.  На серни та оленя виходить стрілець на засідку. 
                        
                        
                                                
                          Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей.                         
                        
                                                
                          
	Ли́бці, -ців, мн. Бичевка съ привязаннымъ мясомъ для ловли рыбы.
                        
                        
                                                
                          Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня.                         
                        
                                                
                          Слизити, -зю́, -зи́ш, гл.
	1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. 
	2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи.                         
                        
                                                
                          Фараґів, ґова, м. Топоръ.                         
                        
                                                
                          Часний, -а́, -е́	1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя. 
	2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина.                         
                        
                                                
                          Шкапійка, -ки, ж. = шкапина.  Завів Лейба й пару шкапійок.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          