Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Вибузувати, -зую, -єш, гл. Выкопать. Але ми й яму вибузували! Як полетить хто, то и гнию зверне.
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник.
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).