Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рохкання

Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОХКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОХКАННЯ"
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. І. 43. Гол. І. 3.
Зашеретува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Врѣзаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку. Слов. Д. Эварн.
Коропатва, -ви, ж. = коропа. Вх. Лем. 427.
Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Покваснути, -ну, -неш, гл. = поквасніти.
Прилити Cм. приливати.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м. 1) Цѣпь, цѣпочка. Гол. Од. 67. А де ретяз — коня припясти? Кобел. у. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Не рвивя, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Держить хорта на ретязі. АД. І. 7. 2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. АД. І. 43. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка. Мир. ХРВ. 315.
Увчар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОХКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.