Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рясота

Рясота, -ти, ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯСОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯСОТА"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1. К. Дз. 115.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Устне нар. Словесно.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯСОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.