Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ряхтіти

Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. Гол. IV. 438. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці. Федьк. Пов. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯХТІТИ"
Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Златкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Покрыть многими заплатами. Уся свитина була златкована чорними і рудими латками. Г. Барв. 21.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Ізз.. Cм. зз.
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.