Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пинчук

Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНЧУК"
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Винницький, -а, -е. Винокуренный.
Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. ІІ. 67.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
Лоски́рька, -ки, ж. Ум. отъ лоскиря.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував. Рудч. Ск. II, 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.