Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пипак

Пипак, -ка́, м. Мозоль. Вх. Зн. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИПАК"
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.
Пересолити Cм. пересолювати.
Порозвеселятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Развеселиться (о многихъ). Бач, як наші старі порозвеселялися.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.
Прослати Cм. простилати.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву! Мил. 57.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.