Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували.
Коломітний, -а, -е. = каломутний.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Наговорив на його сім міхів горіхів.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Товктися, -вчуся, -чешся, гл.
1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем.
2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками.
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак.
