Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. А в братів твоїх козаків багато завзяття.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом.
Назу́ти Cм. назувати.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Пообгодовувати, -вую, -єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться.
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки.
