Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Відходитися, -джуся, -дишся, гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися.
Восьмака, -ки, ж. Восьмерка въ картахъ.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Прогноїти, гною́, -їш, гл.
1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
2) Унавозить. Прогноїти поле.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом?
Усмоктувати, -тую, -єш, сов. в. усмоктати, -кчу, -чеш, гл. Втягивать, втянуть въ себя, всасывать, всосать.
