Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сваволець

Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛЕЦЬ"
Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак. Черкас. у.
Ліни́во нар. Лѣниво. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ном. № 10368. Ум. ліниве́нько.
Обіспати, -сплю, -спиш, гл. Заснуть. Люде вже облягли та обіслали. КС. 1883. XII. 698.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Пообводити, -джу, -диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна... червоною глиною пообводили. Г. Барв. 249.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВАВОЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.