Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світич

Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЧ"
Гладишечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Ґелю́х, -ха́, м. 1) Внутренности, потроха. Угор. 2) Брюхо. Угор. 3) Брюханъ. Угор.
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.
Іванок, -нка, м. 1) Раст. Hypericum perforatum. Вх. Пч. І. 10. 2) пт. = водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Трикутник, -ка, ж. = трикут. Желех.
Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. цюпка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.