Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірочуватий

Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРОЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРОЧУВАТИЙ"
Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Да́тешній, -я, -є. Платящій подать. Лебед. у.
Контора, -ри, ж. Контора.
Купати, -па́ю, -єш, гл. Купать. Иноді треба буває купати хворого чоловіка в теплій воді. Ком. II. 81. Кучеряві верби купають у воді віти. МВ. І. 18.
Надля́ти гл. = надлити.
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІРОЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.