Вельможа, -жі, м. Вельможа.
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано.
Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Присінки Cм. присінок.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить.
