Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скавучати

Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАВУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАВУЧАТИ"
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Ледацю́га, -ги, м. Ув. отъ ледака. Ном. № 13663. Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька. Марк.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Порзний, -а, -е. Скоромный. Гн. І. 186. Ез. V. 209.
Часний, -а́, -е́ 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя. Лохв. у. 2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАВУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.