Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виложити

Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖИТИ"
Доска́кувати, -кую, -єш, сов. в. доскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакує Сомко із Шрамом до провалля. К. ЧР. 169.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо. МВ. ІІ. 19.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ. Св. Л. 40.
Підсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264.
Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.