Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилупенець

Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЕНЕЦЬ"
Вавкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить вавка, жалуясь на боль. Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже!
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде. Г. Барв. 305.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест. Ковел. у.
Паркання, -ня, с. = паркан. Вх. Лем. 447.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.