Ватажний, -ного, м. = ватажок.
Верг, -гу, м. Слой.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач.
Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ.
Греблі́, -лі́в, мн. = Граблі.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити?
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Посмажити, -жу, -жиш, гл. Изжарить (во множествѣ).
