Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слово

Слово, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. Сказав слово та й мовчи. Ном. № 1202. словом займати. Н. п. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. словами блудити. Бредить. сло́во пити.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. Федьк. додержати, дотримати слова. Сдержать слово. Ум. слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Грин. II. 305. Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Грин. III. 337. Скажи мені словечечко, серце. МВ. (О. 1862. І. 75). Словонька тихого да й не промовиш. Г. Барв. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВО"
Балець, -льця, м. 1) Головное покрывало, головной платокъ женщины (во время свадебнаго обряда?) Желех. Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. Гол. IV. 321. 2) Родъ свадебнаго хлѣба. Гол. IV. 369, 395.
Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. К. С. 1889. XII. 597. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Чуб. VII. 383. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою. Мир. ХРВ. 216.
Закру́чуватися, -чуюся, -єшся, гл. Закручиваться, закрутиться, закруживаться, закружиться, завертѣться. Закрутилася круто зелена хмелина, звившись на тичину. К. Досв. 173. В Хими і в очах усе закрутилось. МВ. ІІ. 65. Мо́зок закрут́ився. Закружилась голова, одурѣлъ. Мозок всім їм закрутився, дур напав од хмелю. Мкр. Н. 36.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Панич, -ча, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15.
Поперелицьовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перелицювати, но во множествѣ.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. Мил. 35. То-же жо́втий хробуст. ЗЮЗО. І. 118. б) Carduus crispus. Мил. 35. Cм. храбуст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.