Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушіти

Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШІТИ"
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Шух. І. 76. Cм. вір'я.
Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч., Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Карноушка, -ки, ж. Съ маленькими ушами. А ягнички картушки поскакали коло грушки. Чуб.  
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Напа́лювати, -люю, -єш, сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.