Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушіти

Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШІТИ"
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Кисличчя, -чя, с. соб. Дикія яблони, дикія яблоки. Зміев. у.
Козеня, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Увиджуватися, -джуюся, -єшся, гл. = увижатися. А він усе перед моїми очима ввиджується. Г. Барв. 381.
Українофилка, -ки, ж. Украинофилка, любительница всего украинскаго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.