Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушан

Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують.... К. МХ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШАН"
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить. Харьк. г.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Лотай, -тая, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Уг. 25. Cм. латаття.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Тарахкотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Скоро и сильно стучать, однообразно стучать, грохотать. Шейк.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.