Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт.
Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда!
Домотка́ний, -а, -е. Домашняго тканья. Домоткане полотно.
Колій, -лія, м.
1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г.
2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь.
Смок, -ку, м. 1) Насосъ. 2) смок духовий. Воздушный насосъ.
Хмарка, -ки, ж. Ум. отъ хмара.
