Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смерком

Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКОМ"
Будз, -дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
В'язничний, -а, -е. Тюремный; Желех.
Підчеревина, -ни, ж. Подбрюшина.
Полуднання, -ня, с. 1) Полдничаніе. 2) = полудень 2. Буде йому на снідання і на обідання і на полуднання. АД. І. 148.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРКОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.