Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся.
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич.
Чистило, -ла, с. Дѣтскій послѣдъ, placenta.
