Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спірно

Спірно нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. Ном. № 10731. У дворі плідно, а в коморі спірно. Чуб. III. 366. Спірно копає — варт чарку дати. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІРНО"
Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница. Желех.
Примучити Cм. примучувати.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.