Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спіх

Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Ганчірочка, -ки, ж. Ум. отъ ганчірка.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 155 — 156.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Мет. 237. Вона тії сережечки про буддень зносила. Чуб. III. 131. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови. Шевч. 475.
Набі́гти Cм. набігати.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб. Рудч. Ск. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.