Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіска

Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІСКА"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Ком. II. 45. Хто вище злізе, — дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. клаптик.
Колоситися, -шуся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься. МВ. І. 14.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича. Ном., Передм. III.
Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.