Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіряти

Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Веснівка, -ки, ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ. Чуб. III. 266.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.  
Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl. ЗЮЗО. І. 120.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко. Ном. № 10387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.