Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірюха

Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха — треба кожуха. Ном. № 626. Ув. завірюшище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЮХА"
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Зак нар. = заки.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара. Желех.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Правилка, -ки, ж. Просѣка въ лѣсу. Рк. Левиц.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться. Вх. Зн. 65.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Чайник, -ка, м. Чайникъ. Грин. III. 443. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Левиц. І. 294. Ум. чайничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.