Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірюха

Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха — треба кожуха. Ном. № 626. Ув. завірюшище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЮХА"
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили. ЗОЮР. II. 66.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Несвідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе. Чуб. І. 273. 2) Безсознательность.
Підгодити Cм. підгожати.
Понаграватися, граваємося, -ваєтеся, гл. То-же, что и награтися, но о многихъ.
Проголювати, -люю, -єш, сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.
Устрягти, -гну, -неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.