Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клапоть

Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. клаптик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПОТЬ"
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Рудч. Ск. І. 135. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито). Мнж. 174.
Закасува́ти 2, -су́ю, -єш, гл. 1) Превзойти. Мін буланий навзаводах закасував його мишатого. 2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Патика, -ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Тяжиновий, -а, -е. Сдѣланный, сшитый изъ пестряди. Шейк.
Штрумент, -ту, м. = струмент.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАПОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.