Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Відси нар. = відсіль.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш?
Кожом'яка, -ки, м. Кожевникъ. А як вийде на Дніпро мочить кожу (бо він кожом'яка), то не одну несе.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ.
Покладатися, -даюся, -єшся, гл. Укладываться, уложиться, быть положеннымъ. Там і попрядеться, і потнеться, і в скриню покладеться.
2) Ложиться, лечь.
3) Условиться, согласиться.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло.
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю.
