Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Хиба на-безрік діждемо цього.
Галамбувати, -бу́ю, -єш, гл. Смѣшиваться, перемѣшиваться.
Гонча́рство и ганча́рство, -ва, с. Горшечное ремесло.
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра.
Звідня́, -ні́, ж. 1) Очная ставка. Чи то раз звідня ця була? 2) Обманъ.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.
