Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський.
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Потріпувати, -пую, -єш, гл.
1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.
2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином.
Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать. Так почімхав, аж сі за ним закурило.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку.
Примащувати, -щую, -єш, сов. в. примастити, -мащу, -стиш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Мукою примащують січку худобі.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. Так я свій крам у коробочку склав. Ганна сиділа, склавши руки. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. 5) Ариѳм. Слагать. — рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав.
Уривцем нар. Урывками.
